/Files/images/montoring/20171004_091421[1].jpg /Files/images/montoring/image-0-02-05-8b01f2551428c71a7f2c07db4338333c4dbc87b4689f086de848d59b05ef4847-V.jpg /Files/images/montoring/20180130_100628.jpg /Files/images/montoring/DSCN8816.JPG

Моніторинг – це збір, обробка, зберігання та розповсюдження інформації про стан освіти, прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки і основних тенденцій її розвитку, розробка обґрунтованих рекомендацій.

Моніторинг у закладі дошкільної освіти дозволяє адміністрації та вихователям своєчасно фіксувати рівні та динаміку розвитку дітей на різних етапах діяльності.
- Указ Президента України від 30.09.2010 р. № 926 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні»;
- Постанова Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 р. № 1283 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти»

/Files/images/oformlennya_saytu/21312065_6e313476f01c.gif

Аналіз освітнього процесу за 2019/2020 навчальний рік

Відповідно до плану роботи КЗ «ДНЗ № 427» на 2019/2020 навчальний рік педагогічний колектив протягом навчального року працював над методичною темою «Забезпечення якісної освіти шляхом інтегрування випереджаючої освіти для сталого розвитку у освітній процес» та над наступними завданнями:
1.Спрямувати освітній процес на розвиток соціально-відповідальної особистості дошкільника громадянського суспільства на засадах принципів полікультурності та толерантності.
2.Продовжити поглиблену роботу над формуванням медіакомпетентності педагогів і дошкільнят засобами медійних технологій.
3.Продовжити формування художньо-естетичної компетенції у дошкільнят засобами образотворчої діяльності – аплікації.
Сприятливі перспективи для збалансованого розвитку дошкільників накреслюються Освітньою програмою виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина», Базовим компонентом дошкільної освіти. Програми запрошують дитину в реальний світ, внутрішній, суспільний та природний. Проведемо аналіз детальніше.

1. Освітня лінія «ОСОБИСТІСТЬ ДИТИНИ»/Files/images/fzkulturn_rozvagi/img_0122.jpg

А) Аналіз фізичного розвитку дошкільників.
У 2019/2020 навчальному році колектив дошкільного навчального закладу на основі вимог програми виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина» та нормативно – правових актів, які регламентують роботу ЗДО, в яких одним із пріоритетних напрямків освітнього процесу з дітьми залишається фізичне виховання,спрямував свою роботу на охорону і зміцнення здоров’я , своєчасне формування у дошкільників життєво важливих рухових умінь і навичок, розвиток фізичних якостей і забезпечення належного рівня фізичних якостей і забезпечення належного рівня фізичної підготовленості й фізичної культури взагалі, на виховання стійкого інтересу до рухової активності, потреби в ній, вироблення звички до здорового способу життя.
Формування проходило через використання сучасної моделі освітнього закладу - Школа сприяння здоров’ю , де продовжували реалізацію індивідуального підходу у фізкультурно-оздоровчій роботі та здійснення в роботі з дошкільнятами здоров’язберігаючої і здоров’яформувальної спрямованості освітнього процесу – важлива вимога Освітньої програми «Дитина». На основі вимог Базової програми колектив дошкільного закладу визначив свій шлях розвитку як розвитку особистісного досвіду. З оновленням змісту дошкільного рівня освіти ми пов’язуємо, перш за все, підвищення його якості: використання нових форм і методів і перебудову традиційних. На основі розробленої системи педагогічних, соціально - гігієнічних і медичних профілактичних заходів, вона передбачає наступне:
  • зв’язок з батьками (збір даних про сім’ю );
  • комплексне обстеження дитини (медичне, педагогічне, психологічне);
  • розробка нових форм і способів підготовки дітей до школи (фізкультурно – оздоровчі заходи і нові технології освіти);
  • складання рекомендацій з питань організації режиму дня в навчальному закладі.
В минулому навчальному році, щодо формування фізичної культури, колектив продовжив будувати за трьома напрямками:
1. Соціально – психологічний, який був спрямований на формування потреби до засвоєння цінностей фізичної культури, щоб дитина бажала цим займатися, получала задоволення від занять. Для цього використовувалися ігрові методи і прийоми, яскраве нестандартне обладнання.
В роботі з дітьми продовжували використання авторської програми М.М.Єфименко «Театр фізичного виховання та оздоровлення дітей дошкільного віку» (частково), за методикою Вільчковського, які спрямовані на збереження і укріплення здоров’я дітей дошкільного віку, на формування у батьків, педагогів, дітей відповідальних поглядів і переконань у справі збереження особистісного здоров’я.
На фізкультурних заняттях всі вихователі здійснювали індивідуально-диференційований підхід в роботі з дітьми: під час визначення навантаження враховували рівень фізичної підготовки і стан здоров’я та полові признаки дитини. Систематично проводилися :
  • ранкова гімнастика, як засіб тренування і загартування організму;
  • загартування (повітряні і водні процедури, ходьба босоніж на фіззанятті);
  • медико-педагогічний контроль;
  • рухливіігри на прогулянках;
  • динамічні паузи міжзаняттями;
  • фізхвилинки на заняттях.
В результаті в нашому садочку діти з задоволенням ходять на заняття з фізкультури, розвивають рухи самостійно в групі, на прогулянці.
2. Інтелектуальний, який передбачає надання комплексу теоретичних знань. Діти получали знання з валеології у доступній формі, технологія поетапного руху дитини від самопізнання до саморегуляції як основний механізм формування індивідуального здоров’я : «Що Я можу», «Що Я хочу», «Мої бажання»,. «Мій настрій», «Мої інтереси», «Мій колір», «Моя музика», Моє тіло», «Моя душа» за програмами: «Пізнай себе», «Будьте здоровими, діти!»
3. Руховий - розвиток фізичних якостей, рухових умінь і навиків, а також використання фізичного потенціалу. Педагогічний процес будувався так, щоби світ тілесних рухів відкривався дітям в якості особової дійсності, як специфічна «культура», до якої їм тільки прийдеться залучитися.
В закладі дошкільної освіти педагогами проводяться як традиційні ( групи №№ 2,3 /3-й рік життя/ вихователі : Бєда В.Т., Пантелейко Л.Ю. так і продовжили використання нових видів фізкультурних занять :
  • інтегровані :фізична культура - екологія, / група № 12 (4-й р.ж), вихователь Бацко Н.І..; група № 5 (5р.ж.) Кірмарова І.О..; фізична культура - театр / група № 4 (6р.ж.) вихователь Рубан О.В..
  • треніровки: школа м’яча, плавання, елементи баскетболу, елементи гімнастики Хатха-йоги / інструктор з фізкультуриШумова В.Д/;
  • імітаційно-театралізованізаняття на спортивному комплексі.
Заняття наповнюються нетрадиційним змістом: ритміка, де діти розкривають свій образ через музично – ритмічний комплекс, який дає змогу розподілити навантаження на всі групи м’язів, дає можливість перетворювання; елементи східної гімнастики ( Хатха – йога), надають хороше навантаження на серцево – судинну систему і гармонійно розвиватися всім частинам тіла, підвищення гнучкості хребта. Нетрадиційні заняття дозволили дітям оволодіти цілими комплексами вправ, які розвивають силу, швидкісно - силові якості і тривалість. Протягом навчального року вихователі дошкільних груп використовували різні види масажу : точковий, пальчиковий, самомасаж; після сну у всіх вікових групах займаємося корегувальною гімнастикою з метою попередження плоскостопості, сколіозу, кіфозу. Школа м’яча, плавання допомагають поліпшити кровообіг, зміцненню м’язів рук і грудної клітини, розвитку моторики, що у кінцевому результаті сприяє розумовому розвитку. Дихальна гімнастика А.М. Стрельнікової та дихально – звукова гімнастика , які використовують активно у своїй роботі вихователі, стали невід’ємною частиною фізкультурно – оздоровчої роботи.
В процесі фізкультурних занять проводився індивідуальний медико - педагогічний контроль, під час якого були використані різноманітні форми спостереження і хронометражу діяльності дітей. Проведений аналіз реалізації здоров’язберігаючих технологій педагогами дошкільного закладу показав, що при реалізації вибраних заходів, дозволяє досягти позитивних результатів з питань укріплення здоров’я, створення для кожної дитини сприятливого емоційного стану .
Одне із провідних завдань системи – навчити дітей цінувати власне і чуже життя та здоров’я . впевнено почуватися у будь – яких ситуаціях і приходити на допомогу іншим. Практична робота проводилися у Дні здоров’я:
  • Тема: «Подорож до країни Вітамінії».
  • Тема: «Пречудова гра футбол»
  • Тема: «Носики, вушка маємо – ми про них дбаємо»
  • Тема: «Абетка здоров’я».
Протягом навчального року педагогічний колектив велику увагу приділяв формуванню здорового способу життя засобами залучення дітей до спорту. Для цього були створені відповідні умови : обладнані спортивні майданчики для гри у футбол, баскетбол, волейбол, був оновлений стіл для гри у настільний теніс; придбані м’ячі, обручі ; ігрові групові майданчики спортивним інвентарем. В своїй роботі вихователі керуються розробленим творчою групою рекомендаціями з проведення спортивних ігор та вправ на свіжому повітрі з дошкільниками у різні пори року.
На основі аналізу комплексних результатів спостережень за дітьми у визначений період перебування їх у ЗДО та повторної медичної діагностики надавались нові рекомендації з питань наступного етапу фізкультурно-оздоровчоїроботи.
Але треба відмітити недоліки: недостатня різноманітність використання педагогами здров’язберігаючих технологій; не використання спортивного інвентарю (лижі, ковзанів) для проведення спортивних ігор у зимовий період; недостатня кількість різноманітного спортивного інветарю
Висновки: 1.Продовжити забезпечувати дітям здоровий спосіб життя, зміцнення фізичного, психічного, соціального здоров’я дошкільнят у тісній співпраці з батьками.
Аналіз освітньої роботи з дітьми групи раннього віку
За допомогою карток нервово-психічного розвитку вихователі груп раннього віку відстежували розвиток дітей від початку до кінця навчального року, а також спостерігали динаміку протягом року. За результатами цих спостережень можна зробити висновок, що на початок року до першої групи належали не більше 12%, але за допомогою спланованої індивідуальної роботи до кінця року ця група складає 53%. Особлива динаміка спостерігається з боку навиків, в де яких дітей показники піднялися на два епікризисних срока. Аналіз показав, що в різні роки діти з межовим станом розвитку не особливо зменшуються. Причиною є: недостатня робота педагогів і медиків з родиною дитини, ще до вступу дитини у заклад дошкільної освіти, недостатньо приділяється уваги розвитку дитини вдома батьками.
Стан Група розвитку Всього дітей, кіл-ть (%) за 2017/2018 н.р. Всього дітей, кіл-ть (%) за 2018/2019 н.р. Всього дітей, кіл-ть (%) за 2019/2020н.р. Підсумок
Нормальний 1-а 38 12(31%) 40 17 (43%) 47 22 (45%) Позитивна динаміка протягом всього часу
2-а 24 (63%) 21(52%) 25 (50%) Зріст першої групи
3-а 1(2%) 1(2%) 1(2%)
Межовий 4-а 1(2%) 1(2%) 1(2%)
Узагальнені результати рівня розвитку особистісно-оцінної компетенції дошкільників

освітня лінія «ОСОБИСТІСТЬ ДИТИНИ»

Вік 3 р.ж 4 р.ж 5 р.ж 6 р.ж Загальний показник
Термін оцінювання
І півріччя 36% 83% 79% 87% 72%
ІІ півріччя 82% 92% 89% 96% 90%
Динаміка +46% +9% +10% +9% +18%
На представленій таблиці з порівняльними даними про рівні фізичної форми активності видно, що у дітей раннього віку у порівнянні з І півріччям навчального року в повній мірі проявлені збільшилися на 46 % у ІІ півріччі. У дітей молодшого дошкільного віку (4р.ж) збільшився високий рівень фізичної активності на 9 % і зменшився показник низького рівня на 4% Показники дітей дошкільного віку 5р.ж також поліпшились: високий рівень збільшився в на 12 %; показники низького рівня зменшилися на 3%.

/Files/images/lto/den_drujbi/dsc03569.jpg 2. Освітня лінія «ДИТИНА В СОЦІУМІ»

Протягом 2017/2018 навчального року важливим аспектом діяльності педагогів було формування у дошкільників мотивації до дій і моделей поведінки, орієнтованих на сталий стиль життя.Колективом було визначено завдання «Спрямувати освітній процес на розвиток соціально-відповідальної особистості дошкільника громадянського суспільства на засадах принципів полікультурності та толерантності». Вихователі нашого дошкільного закладу протягом навчального року використовували спадщину В.Сухомлинського, навчали дошкільнят робити перші кроки в пізнанні світу, відчувати серцем красу людських стосунків; вихователі знайомили з історією Харкова, з народними традиціями, вчили любити свою мову, поспішати на допомогу тому, хто її потребує, берегти природу, свою Землю. Перші екскурсії проходять в дошкільному закладі у міні-музеї «Наше місто», де дошкільнята вчаться шанувати подвиг героїв Харкова, любити свою Батьківщину, знати і берегти природу Землі. Кожне заняття, кожний режимний моменти несли пізнання найвищого поняття любові, любові до батьків, друзів. Проведені були розваги за темами : “Дитячий театр. За оповіданнями В.А. Сухомлинського”(молодший дошкільний вік, 5 р.ж), “ В гості до іграшок» (ранній вік).Упродовж 2017/2018 навчального року полікультурний розвиток дошкільників розглядався як складова формування світогляду людини, що передбачає:
• виховання відкритої особистості, що розуміє і приймає по­зицію іншої людини при спілкуванні з різними культурами;
• формування ціннісного ставлення до свого народу та ін­ших народів за допомогою доступних дитячому розумінню засобів матеріальної і духовної культури.
На основі Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, розроблених заходів в роботі з дітьми пройшли:
*участь у проектах національно-патріотичного спрямування за темами:«Стежками рідної мови», «Родинні цінності» , «Права дитини у сучасному світі», «Морально-патріотичне виховання дошкільників», «Дивовижний світ Марії Приймаченко»;
* впровадження досвідів роботи за темами: «Дитина 21 століття. виховання культурою», «Дивовижний світ Марії Приймаченко», «Дитина має свої права»;
* постійно діючі виставки малюнків «Харків очима дітей»;
* проведення занять з метою ознайомлення з державною символікою України та її використанням;
* тематичні виставки за темами : «До Лесиного віночка» (стрші групи), « Наталя Забіла» (молодші, середні), «Дивовижний світ Марії Приймаченко» ;
* тематичні дні за темами: «День гідності та Свободи », « День української писемності та мови»; «Міжнародний день толерантності», «Міжнародний день театру» ,« День матері», «День вишиванки»;
*тематичні тижні за темами: «Тиждень української культури», фестиваль « Театральна весна»;
* свято “Ми – маленькі козачата” (до Дня захисників вітчизни);
* роботи гуртка «Світлиця»;
* спортивні свята: «Козацькому роду нема переводу», «Нащадки козацької слави»
* свята і розваги : «Щедрий вечір», «Великодні дзвони», «День незалежності України»;
* пізнавально-спортивний турнір «Ігри патріотів»;
* акції з виготовлення оберегів для солдатів, передачі листів пораненому;
* природоохоронна акція «Посади калину коло хати, будуть тебе довго пам’ятати»;
*екскурсії до міні-музею «Моє місто», до пам’ятнику загиблим героям, до школи, до районної бібліотеки.
Показники компетенції національно-патріотичного виховання свідчать про те, що відбулась позитивна динаміка, по всім визначеним критеріям, між показниками І півріччя і ІІ півріччя: - у дітей 5- го р.ж. це + 5% (середній показник) гр.№№ 5,8,11(вихователі: Кірмарова І.О., Бичко С.Ю., Пліс Ю.М.)
- у дітей 6-го р.ж - + 20% (середній показник) гр.№№ 4,7,9 (вихователі: Рубпн О.В., Овчаренко Н.А, Нестеренко О.С)
Узагальнені результати рівня розвитку соціально-комунікативної компетенції дошкільників

освітня лінія «ДИТИНА В СОЦІУМІ»

Вік 3 р.ж 4 р.ж 5 р.ж 6 р.ж Загальний показник
Термін оцінювання
І півріччя 38% 76% 50% 82% 62%
ІІ півріччя 81% 90% 84% 91% 87%
Динаміка +43% +14% +34% +9% + 25%
Узагальнені результаті свідчать про позитивну динаміку розвитку компетенцій відповідно до освітньої лінії Базового компонента дошкільної освіти + 25%.
Але необхідно відмітити і недоліки , насамперед, це недостатньо звертаємо уваги на: • порівняння рідної культури з культурами інших народів; • розвиток культури міжнаціонального спілкування; • інтеграція у світову і національну культуру.
Пропозиції: продовжити знаходити нові шляхи формування полікультурної освіченості дітей дошкільного віку : формування інтересу та ціннісного ставлення до культури рідного та інших народів.

3. Освітня лінія «ДИТИНА У ПРИРОДНОМУ ДОВКІЛЛІ».

/Files/images/2017-2018/akts/DSCN3982.JPG Головною метою освіти сталого розвитку є створення умов для ефективного вирішення існуючих навчально-виховних проблем у галузі виховання і становлення екологічно свідомої особистості, що живе в гармонії з природою. У методичних матеріалах до Програми «Дитина» означено напрями формування природничої компетентності дошкільника. Формування світосприймання педагоги нашого дошкільного закладу реалізовували через надання дітям реалістичних уявлень про доступну їм картину світу природи:
  • зв’язок живого організму і середовища;
  • ріст і розвиток живого організму;
  • багатоманітність у живій природі;
  • діяльність людини у природі.
  • Розвиток світорозуміння здійснювали через формування уявлень причино – наслідкових зв’язків в природному довкіллі;
  • Ціннісне світоставлення проявлялося ,завдяки вихователям, у сформованій поведінці дітей.
З педагогами були організовані і проведені заходи в рамках діяльності:
  • Проблемно – аналітичну бесіду за темою «Застосування природотерапії в освітньому процесі дошкільного закладу».
  • Відкритий показ заняття за темою «Земля – наш спілний дім, живемо мирно в нім». (середній дошкільний вік) гр.№ 12, вихователь Бацко Н.І. Презентація ідей : Пригоди курчати (посібник для дітей молодшої групи), вихователь Рубан О.В. Впровадження педагогічного досвідів вихователя Бичко С.Ю. за темою «Таємниці неживої природи:сіль» та вихователя Бацко Н.І. «Таємниці неживої природи: Всесвіт».
  • Проведення природоохронних акцій:
  • «Посади калину коло хати, будуть тебе довго пам'ятати
  • “Макулатуру збирай — ліс оберігай!”
  • “Батарейки збирай — землю зберігай!”
  • “Збережемо життя ялинці!”
  • “Аптека на підвіконні”
  • “Годівничка” «Міжнародний день птахів у дитячому садку»
  • “Станьмо миром за природу!”
  • “Квітуче місто”.
Продовження участі у проекті «Дошкільнятам - освіта для сталого розвитку». Впровадження проектів за темами: «Життєдайна вода» (середній дошкільний вік, гр. № 12, вихователь Бацко Н.І.), Ці дивовижні домашні тварини» ( гр.№ 7, вихователь Овчаренко Н.А. , «Мандрівка до пісочного Королівства» (ранній вік) Тематичний день «Міжнародний день птахів у дитячому садку».
З метою формування природничої освіченості з дітьми були організовані: -тематичні виставки за темами: «Мандрівка у світ комах».,«День осінніх квітів. Осінній дивограй» /поробки з природного матеріалу/, «Барвисті дива рідної природи»; -гуртки : гр..№ 6 (вихователь Чернякова Я.О.) «У світі див та фантазій» ,гр..№ 4 (вихователь Рубан О.В.) «Жива екологія» гр.. № 7 (вихователь Овчаренко Н.А.. /екологічний розвиток, образотворча діяльність/; -міні-музеї: гр..№ 4 (вихователь Рубан О.В) «Музей природи»; гр..№ 9 (вихователь Нестеренко О.С.) «Наші найменші друзі - собаки»; -фізкультурні розваги за темами: “Щедра осінь” (молодший дошкільний вік, 4.рж), “Ці дивовижні тварини” (молодший дошкільний вік, 5р.ж),“Подорож до лісу”(старший дошкільний вік); “На гостини до зайчика” (молодший дошкільний вік,3 р.ж), “Весна прийшла!” (старший дошкільний вік); -розвага. “День Землі.” (5,6 р. ж. ); - спортивне свято «Подорож до зимового лісу» ( 5р.ж); - виставка-конкурс малюнків «Збережемо Землю!»;
Узагальнені результати рівня розвитку природничо-екологічної компетенції дошкільників

освітня лінія «ДИТИНА В ПРИРОДНОМУ ДОВКІЛЛІ»

Вік 3 р.ж 4 р.ж 5 р.ж 6 р.ж Загальний показник
Термін оцінювання
І півріччя 62% 68% 75% 84% 72%
ІІ півріччя 84% 80% 88% 96% 87%
Динаміка +22% +12% +13% +12% + 15%
Але треба відмітити недоліки в роботі педагогічного колективу :
  • недостатньо створені умови для набуття досвіду взаємодії з природою на території ЗДО недостатньо обладнана «Метеостанція»; у приміщенні: кімнати природи.
  • недостатня кількість природоохоронних акцій разом з дітьми і батьками;
  • недостатньо виєздних екскурсій разом з батьками на природу (туризм), на природничі виставки., музеї.

4. Освітня лінія «ДИТИНА У СВІТІ КУЛЬТУРИ».

/Files/images/2017-2018/vdkritiy_pokaz/klsch/DSCN5179.JPG Художньо – естетичний розвиток дитини – одне з головних завдань сучасної дошкільної освіти, оскільки є невід’ємною складовою формування самоцінної, творчої, активної особистості. Тому у 2019/2020 навчальному році одним з провідних завдань було «Продовжити формування художньо-естетичної компетенції у дошкільників засобами зображувальної діяльності - ліплення». На пошук оптимальних шляхів реалізації цього завдання і спрямована діяльність нашого дошкільного закладу. Багаторічний досвід показує, що здатність дошкільнят сприймати красу навколишнього світу не тільки розумом, а й серцем успішно формується лише тоді, коли дитина не є пасивним об’єктом естетично – дидактичного впливу, а коли сама створює. фантазує, обирає форми художньої діяльності.
Художньо – естетичне середовище в нашому дошкільному закладі включає два міні середовища: культурно - пізнавальне та індивідуально – творче. Культурно - пізнавальне - це простір в групах, де обладнані мистецькі осередки з необхідним набором для образотворчої діяльності, де розміщаються залежно від навчальних цілей твори мистецтва чи їх репродукції ( в цьому навчальному році продовжили знайомство з творчістю і творами Марії Приймаченко). Індивідуально – творче середовище забезпечує право вибору дитини у театралізованому виді (всі види лялькового театру є в кожній віковій групі). В нашому дитсадку створені художні центри:
-Предметно – просторове музичне середовище; -Культурологічне (відкритий музей на відкритому просторі «Світлиця».) -Предметно – просторове художнє середовище (обладнана лабораторія «Маленький дослідник», куточки експериментальної, пошукової діяльності в групах, де дослідницький інтерес підтримується створенням можливостей для малювання, експериментування з різним матеріалом: тканина, природний та підручний матеріал при підготовці атрибутів, декорацій та костюмів до вистав; воскова крейда, фарби та інші – при створенні колективних робіт.)
Для реалізації завдань художньо – естетичного розвитку, а саме формування художньо-естетичної компетенції у дошкільнят засобами зображувальної діяльності дитини педагогічний колектив спрямував свої дії на розвиток у дітей здатності передавати свої життєві враження засобами образотворчого, музичного, літературного, театрального мистецтваАктивне пізнання навколишньої дійсності , соціалізація дітей відбувалося при створенні розвивального середовища (предметного, соціокультурного, мовленнєвого):
-на подвір’ї дошкільного закладу створені осередки: «Поляна казок» (герої казок), «Міні-мізей під відкритим небом «Світлиця» (старовинні предмети українського побуту);
-в групах створені міні-музеї предметів «Таємниці свічки» (гр..№ 10, вихователь Пройдакова Т.М, ) «Лялька» (гр..№6, вихователь Кліщ Т.С.), «Тік-так (годинник)» (гр..№ 12, вихователь Бацко Н.І), «Королева - ложка» (гр.. № 5, вихователь Кірмарова І.О.), «Курочка Ряба» (гр..№ 2, вихователь Пантелейко Л.Ю.).
-в групах створені осередки «Рядження» (в групах раннього віку), «Етнографічний», «Музичний», «Комп’ютерний» в групах дітей дошкільного віку. Поповнення осередків відбувається з урахуванням вікових особливостей дітей, вихователі слідкують за тим, щоб ситуації в ігрових осередках оновлювалися й видозмінювалися, щоб обладнання, матеріали стимулювали розвиток дитини.
У 2018/2019 навчальному році в роботі з дітьми організовані були тематичні виставки малюнків та поробок за темами: «Харків очима дітей», «Художники з грядки (штампування)», «Птахи із природного матеріалу», «Світ мультфільмів», «Ялинкові іграшки» , «Зимова казка від зубної щіточки», «Пальчиковий живопис», «Чарівний світ писанки»,« Крупи з магазину потрапили на картину», «Мої мрії», «Барвистий віночок літа» .
Узагальнені результати рівня розвитку предметно-практичної та художньо-продуктивної компетенцій дошкільників

освітня лінія «ДИТИНА У СВІТІ КУЛЬТУРИ»

Вік 3 р.ж 4 р.ж 5 р.ж 6 р.ж Загальний показник
Термін оцінювання
І півріччя 74% 67% 74% 80% 74%
ІІ півріччя 83% 87% 89% 90% 88%
Динаміка +9% +20% +15% +10% + 14%
Порівняльні дані художньо-естетичного розвитку дітей показують, що використання вихователями сучасних технологій сприяють позитивній динамиці: високий і достатній рівень у середньому збільшився на 14%, відсутність низького рівня у всіх в групах на кінці навчального року, а в групах 3-го р.ж і 4-го р.ж – на початку навчального року - причини (хвороба дитини).
Висновки: робота з організації роботи з образотворчого мистецтва проводиться в ЗДО на достатньому рівні.
Рекомендації:
  • Продовжувати створювати умови для організації самостійних занять дошкільнят з зображувальної діяльності, стимулюючи її активністьПоповнити осередок «Художній» станками оборотними дитячими для ліплення.
  • У наступному році продовжити роботу щодо формування художньо-продуктивної компетенції у дошкільників засобами інноваційних технологій.

5. Освітня лінія «ГРА ДИТИНИ». /Files/images/2017-2018/lto/tijden_gor/syujetn/IMAG3012.jpg

У Базовому компоненті дошкільної освіти засвідчено, що ефективним засобом соціалізації дитини є гра, вона сприяє формуванню базових засад особистості, її всебічному розвитку і стан ігрової діяльності в групі є показником педагогічної майстерності вихователя.
Облаштування осередків в групах здійснювалось згідно з Типовим переліком обов’язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок дошкільного навчального закладу (наказ міністерства освіти і науки України від 11.09.2002 №509 та методичними рекомендаціями «Добір і використання іграшок для дітей раннього віку в дошкільних закладах» (лист Міністерства освіти і науки України від 17.03.2006 №1/9-153) і «Добір і використання іграшок для дітей дошкільного віку в дошкільних навчальних закладах (лист міністерства освіти і науки України від 18.07.2008 № 1/9-470).
Освітня програма «Дитина» передбачає створення таких умов для організації діяльності дітей, зокрема ігрової, які спонукали б дитину до максимального прояву самостійності, реалізації своїх задумів і бажань. Наші педагоги розуміють, що ступінь самостійності дитини під час ігрової діяльності залежить не лише від створених умов, але і від:вікових можливостей,обсягу знань про навколишній світ, людські стосунки, художньої літератури;рівня комунікативних умінь та навичок;індивідуальних особливостей.
В роботі з дітьми вихователі активно використовують різні види ігор: творчі, під час яких вільна самостійна діяльність здійснюється з особистої ініціативи дитини; дидактичні ігри, у яких діти діють за певними правилами і використовують набуті знання, сюжетно – рольові ігри , де відбувається перша спроба соціальних сил і перше їх випробування. Під час гри виникають умови для вправляння у трудових навичках і морально – етичній поведінці, формуються базові якості особистості, зокрема:самостійність, активність,ініціативність, цілеспрямованість тощо.
Так в групах середнього дошкільного віку (гр..№№ 5,8,11 ) багато іграшок у асортименті й у декількох екземплярах, тому що іграшки в цьому віці є відправною, організуючою сюжетно – рольової гри. У групах для дітей молодшого дошкільного віку (гр.. №№ 6,10, 12.) багато предметів-замісників, які старші дошкільники здатні пристосовувати для гри, проявляючи при цьому неабияку винахідливість. І в групах молодшого дошкільного віку і в групах старшого дошкільного віку іграшки розташовані так, щоб діти мали змогу самостійно користуватися ними у вільний час
Упродовж 2018/2019 навчального року наші педагоги в роботі з дітьми використовували систему різноманітних ігор-експериментів, ігор-фантазій, які дозволяли у цікавій формі розвивати у вихованців конструкторські здібності, удосконалювати комунікативні якості, мовлення, уміння мислити легко і вільно. Реалізуючи одне із пріоритетних завдань, визначених у 2017/2018 навчальному році щодо формування медіакультури дошкільнят, вихователі Рубан О.В, Кліщ Т.С., Бацко Н.І. багато виготовили дидактичних ігор з використанням саморобних гаджетів, вихователі
Узагальнені результати рівня розвитку ігрової компетенції дошкільників

освітня лінія «ГРА ДИТИНИ»

Вік 3 р.ж 4 р.ж 5 р.ж 6 р.ж Загальний показник
Термін оцінювання
І півріччя 59% 86% 88% 89% 81%
ІІ півріччя 88% 94% 92% 92% 92%
Із показників, представлених у таблиці видно, що відбулася позитивна динаміка +11% у середньому по закладу дошкільної освіти. Не можна не відмітити позитивний результат в групах раннього віку - + 29%, на це вплинула високий показник відвідуваності дітей, особливо в гр.№ 2 (вихователі: Бойко Н.А.., Фінардій Є.О.).
Висновки: необхідно виважено поєднувати організовану та самостійну діяльність дітей.
Недоліки: недостатньо використовуються народні ігри в роботі з дітьми.

6. Освітня лінія «ДИТИНА В СЕНСОРНО-ПІЗНАВАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ».

/Files/images/vdkrit_zanyattya/proydakova_tm/DSCN0460.JPG Базовий компонент дошкільної освіти в освітній лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» визначає змістовні складові: сенсорні еталони, пізнавальна активність, сенсорно-пізнавальна компетенція. Результатами освітньої роботи є – оволодіння дітьми назвами сенсорних еталонів; вміння класифікувати предмети за їх якісними та кількісними ознаками; орієнтуватись в часових та просторових відношеннях; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між різними явищами природнього та соціального довкілля. А головне, при ознайомленні з властивостями предметів та явищами навколишньої дійсності вміло використовувати набуті знання для практичної діяльності.
Відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти в нашому закладі обраний напрям роботи груп з дітьми раннього віку «Розвиток сенсорно-пізнавальних здібностей дітей раннього віку засобами дидактичних ігор та творчих завдань» (гр.№2,3, вихователі: Бєда В.Т., Бойко Н.А., Фінардій Є.О.). З метою виконання завдань сенсорно-пізнавального розвитку в групах створене належне просторово-розвивальне середовище, виготовлено сенсорний стіл, обладнано зону сенсорно-пізнавального розвитку.
Сенсорне вихованнядітей молодшогодошкільного віку (гр.№№ 4,7,9, вихователі: Рубан О.В., Овчаренко Н.А.) здійснюють, як правило, у дидактичних іграх і вправах, під час яких діти ознайомлюються з геометричними фігурами, аналізують форму, колір, розмір, властивості матеріалів тощо.
Вихователі середніх і старших дошкільних груп (№№ 6,10,12, вихователі: Кліщ Т.С., Пройдакова Т.С., Бацко Н.І.; гр.№№ 5,8,11, вихователі: Кірмарова І.О., Бичко С.Ю., Пліс Ю.М.) формують у дітей перцептивні дії, які спрямовані на розв'язання складних пізнавальних завдань, а саме: аналіз форми предметів за допомогою кількох різних зразків; визначення можливості переміщення предметів у просторі; оцінка їх пропорцій; виконання узагальнення, класифікації, порівняння і зіставлення. Досвідчені вихователі (Кліщ Т.С., Рубан О.В, Пройдакова Т.М., Кірмарова І.О.) активно включають завдання сенсорного виховання у різні види діяльності дітей, бо розуміють, що неодмінною умовою успішного розумового і логіко-математичного розвитку дошкільників єзастосування діяльнісного підходу,за якого дитина активно пізнає світ у різних видах своєї діяльності - грі, праці, спілкуванні, самостійній художній діяльності, навчанні тощо. При виборі методів більшість вихователів (Рубан О.В., Кліщ Т.С., Бацко Н.І, Пройдакова Т.М., Кірмарова І.О., Бичко С.Ю., Пліс Ю.М.) враховують мету, завдання навчання, зміст знань. що формуються на даному етапі, вікові та індивідуальні особливості дітей, необхідні дидактичні засоби, а також особисте ставлення вихователя до тих чи інших методів і конкретні умови, в яких відбувається процес навчання.
Компетентність дошкільника в розумовій діяльності засвідчується його здатністю розмір-ковувати, порівнювати, робити певні узагальнення, обчислювати, класифікувати, упорядковувати висловлювання, висувати елементарні гіпотези на основі власного сенсорного досвіду.
Рівень розвитку сенсорно-пізнавальної компетенціїдітей був визначений на основі вимог Базового компонента дошкільної освіти, який передбачає: «формування доступних дитині дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів та об'єктів навколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати здобуті знання в практичній діяльності (ігровій, трудовій, сенсорно-пізнавальній, математичній), володіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальна освітня лінія спрямована на інтеграцію дошкільної освіти, формування у дітей дослідницько-пошукових умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях
Аналіз відвіданих занять з математики, спостереження ситуацій у повсякденному житті дозволяє зробити висновок, що основним у змісті є досить широке коло уявлень і понять. При цьому важливо підкреслити, що вихователі всіх груп розуміють, що кожне логіко-математичне поняття формується у дитини поступово, поетапно і підтримують основні функції засобів навчання. Для розвитку логічного мислення, уваги, уявлення, пізнавального інтересу , вихователі використовують різноманітні прийоми та методи :
Комплексно використовуються вихователями наочні, словесні і практичні методи і прийоми навчання.
Аналіз роботи щодо удосконалення сформованості логіко–математичної компетентності щодо забезпечення активної розумової діяльності дитини-дошкільника показав, що відбулися якісні зміни в пізнавальної діяльності дитини внаслідок розвитку математичних умінь і пов’язаних з ними логічних операцій; 97 % дітей вміють самостійно здійснювати ( у межах вікового періоду) :
  • класіфікувати геометричні фігури, предмети,множини;
  • серіацію, тобто впорядковувати за величиною, масою, об’ємом, розтошовувати у просторі і часі;
  • обчислювати і вимірюватикількості, відстані, об’єм,масу, час;
  • орієнтуватисяучасі і упросторі;
  • логічномислити.
При аналізу знань дітей з формування математичних уявлень можна побачити позитивну динаміку у представленій нижче таблиці
Узагальнені результати рівня розвитку сенсорно-пізнавальної та математичної компетенцій дошкільників

освітня лінія «ДИТИНА В СЕНСОРНО-ПІЗНАВАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ»

Вік 3 р.ж 4 р.ж 5 р.ж 6 р.ж Загальний показник
Термін оцінювання
І півріччя 74% 67% 74% 80% 74%
ІІ півріччя 83% 87% 89% 90% 88%
Динаміка +9% +20% +15% +10% + 14%
У порівнянні з І півріччям у ІІ півріччі відбулась позитивна динаміка : в групах 3-го року життя +9%, в групах молодшого дошкільного віку + 20%, в групах 5-го р.ж + 15%, в групах старшого дошкільного віку +10%. Показники свідчать про, те, що ми на вірному шляху щодо формування математичної компетентності, але для подальшого розвитку звернути увагу на використання інноваційних технологій для розвитку математичної компетенції.

7. Освітня лінія «МОВЛЕННЯ ДИТИНИ»./Files/images/2017-2018/vdkritiy_pokaz/krmarova_o/DSCN6807.JPG

У 2018/2019 навчальному році на виконання мовного законодавства була продовжена поглиблена робота щодо оволодіння дитиною рідною мовою і мовленням як найголовнішим засобом пізнання і специфічно людським способом спілкування. Прикінцевою метою засвоєння рідної мови є досконале володіння мовленнєвими засобами, що передбачає граматичну правильність як ознаку високої культури мовлення і вимагає розуміння значень слів, форм української літературної мови, а також уміння використовувати їх доречно й точно залежно від контексту мовленнєвої ситуації.
В 2018/2019 навчальному році на виконання мовного законодавства діяльність закладу дошкільної освіти була спрямована на :
-забезпечення ведення діловодства та документації державною мовою;
- виявлення рівня знань і навичок дітей з української мови;
- продовження роз’яснення серед батьків вимог ст.. 10 Конституції України та Закону «Про мови щодо подальшого розвитку мови в системі освіти, національного виховання дошкільників»;
-забезпечення наступності зі школою щодо збереження мови навчання.
Всі вихователі крім групових занять упродовж тижня, місяця планують і проводять індивідуальні та індивідуально-групові заняття де переважають ігрові методи навчання, доцільно використовують методи і прийоми на заняттях з громадянського виховання. Треба відзначити роботу з питань формування національної свідомості у дошкільнят музичного керівника Сердюченко Н.В.. та інструктора з фізкультури Шумової В.Д., які велику увагу приділяють даному питанню
Упродовж року робота з дошкільниками проводилась у двох напрямах — за­лучення дітей до української національної культури, традицій, звичаїв ук­раїнського народу та розвиток українського мовлення.Ди­тина може оволодіти мовою лише за умови її систематичного вивчен­ня, тому навчання дітей української мови у ЗДО було разпочато з раннього віку.
У 2018/2019 н.р. була продовжена робота по формуванню мовленнєвої компетенції у дітей дошкільного віку та були забезпеченні відповідні педагогічні умови :
- взаємозв’зок пріоритетних напрямів навчально – мовленнєвої діяльності і мовленнєвого досвіду дитини;
-практичне засвоєння дітьми правил морфології і способів словотворення на спеціально організованих заняттях;
-застосування різноманітних форм організації начально-мовленнєвої діяльності, ефективних методів і прийомів роботи.
Аналіз роботи протягом навчального року показав, що при формуванні граматично правильного мовлення дітей дошкільного віку є комунікативний підхід, який полягає саме в тому, що процес навчання повинен підпорядковуватися моделі процесу спілкування.
Слід зазначити, що в роботі з дітьми педагогами активно були використані методи мовленнєвого спілкування:
- створення мотиваційної діяльності
- організація пізнавальної діяльності, спрямованої на одержання нової інформації
- репродукція знань, формування умінь і навичок
- систематизація й узагальнення одержаних знань
- організація творчої діяльності для використання знань, умінь і навичок у нових умовах на творчому рівні
- інтерактивне навчання
В групах було створено розвивально - предметне середовище, яке сприяло розвитку мовлення дітей: обладнані полиці з книжками, ілюстраціями та картинками з казковими персонажами, настінними календарями, листівками з урахуванням програмових вимог і книги в кількох примірниках , з урахуванням віку дітей поповнили бібліотечний осередок крім книжок портретами Т.Шевченка, Лесі Українки; збільшили кількість картинок із зображенням казкових героїв; організували книжкову лікарню тощо.
Вихователі груп № 2, 3 (3.р.ж.) , Бєда В.Т. ,Пантелейко Л.Ю., наповнили осередки матеріалом з урахуванням специфічності предметного середовища для дітей 3 –го року життя
Також слід зазначити, що була продовжена робота в українознавчому напрямі:вивченні фольклору, етнографії, національної культури, мистецтва тощо через різні форми
Оцінюючи в цілому мовленнєвий розвиток дитини, успішність її мовленнєвої взаємодії прийшли до висновку: рівень виконання мовного законодавства задовільний, але у 2018/ 2019 навчальному році необхідно:
- використовувати в роботі з дитиною малі фольклорні форми, які є невичерпним джерелом, які служать людині протягом усього життя, уприємнюючи та звеселяючи; в групах старшого дошкільного віку педагоги не використовують пальчикові ігри та вправи, позаяк мовленнєвий розвиток тісно пов’язаний з розвиток дрібної моторики пальців рук;
- продовжити роботу: саме на етапі дошкільного розвитку дитини формувати мовлення і пов’язані з ним розумові процеси, навчити дитину оперувати мовним багатством; розробити систему надання допомоги педагогам в оволодінні теоретичними положеннями методики, засобів, методів та прийомів розвитку мовлення дітей, набуття практичних умінь і навичок творчого їх застосування.; систему організації навчально-мовленнєвої і самостійної мовленнєвої діяльності дитини, впровадження якої приведе до розвитку мовлення, оволодіння граматичним чуттям мови і граматичною правильністю мовлення як кожною дитиною так і педагогом.
- використовувати усі фактори, які визивають позитивні емоції та бажання у дитини включатися до спілкування українською мовою.
- поповнити ілюстрації художніх творів, портрети дитячих письменників та поетів, кількість примірників програмових творів різних жанрів.
Узагальнені результати рівня розвитку мовленнєвої компетенції дошкільників

освітня лінія «МОВЛЕННЯ ДИТИНИ»

Вік 3 р.ж 4 р.ж 5 р.ж 6 р.ж Загальний показник
Термін оцінювання
І півріччя 39% 70% 70% 77% 64%
ІІ півріччя 84% 84% 88% 92% 87%
Динаміка +45% +14% +18% +15% + 23%
Показники рівнів розвитку мовлення показують, що у дітей раннього віку відбулася позитивна динаміка у повній мірі активності на 45%, але залишилися показники не проявів активності мовленнєвого розвитку – 1%; У дітей молодшого дошкільного віку (4р.ж) позитивна динаміка відбулася на 14%, в групах середнього віку на 18%, в групах старшого дошкільного віку на 15%. загальний показник покращився на 23%.

/Files/images/oformlennya_saytu/21312065_6e313476f01c.gif

Результати аналізу діяльності закладу дошкільної освіти у 2018/2019 навчальному році.

В результаті аналізу освітнього процесу і аналізу роботи колективу було виявлено, що в дошкільному закладі створені належні умови для надання якісної дошкільної освіти:
- відповідність змісту, форм і методів освіти відповідає сучасним науковим, організаційним та методичним засадам;
- швидке реагування на інновації;
- зорієнтованість на розвиток особистості дошкільника, формування елементарного цілісного наукового світогляду, компетентної поведінки в різних сферах життя, базових якостей (відбувається позитивна динаміка);
- створене сприятливе для особистісного зростання розвивальне середовище – зовнішнє (природне, соціальне, предметно – ігрове) і внутрішнє;
- організований процес сприяє становленню здорової особистості;
- реалізується цілісний підхід до дитини – її розвитку, виховання, навчання, організації життєдіяльності;
- впроваджується у практику індивідуальний та диференційований підхід до дітей дошкільного віку;
- взаємини членів педагогічного колективу носять демократичний характер, надаються права на власну думку, культурну дискусію;
- взаємини педагогів з батьками та іншими членами родин вихованців є гармонійними;
- підтримуються творчі починання, конструктивні проекти, прогресивні ідеї дітей і педагогів;
- урізноманітне використання у практиці освітніх технологій;
- проводиться своєчасне підвищення рівня кваліфікації педагогічних кадрів;
- здійснюється органічний зв’язок освіти і науки.
Поряд з цим були визначені недоліки:
- самостійні, творчі знахідки педагогічних працівників мають досить важкий шлях до втілення;
- недостатньо сучасного обладнання у розвивальному предметному середовищі: для театралізованих ігор, маніпулятивних ігор, ігрових рухових модулів; - відсутність включення в освітнійпроцес елементів медіаосвіти через створення програ-ми для закладів дошкільної освіти; - недостатнє використання ігорових технології в медіа освітньому просторі; - недостатнє використання творчих проектів в роботі з дітьми; - недостатньоуваги інноваційним логіко-математичним технологіям; - недоліки у створенні умов для формування у дитини впевненості у власних силах і можливостях та відповідальності за результати навчання; - недостатня обізнаність педагогів у реалізації освітньої стратегії в інтересах сталого розвитку;
- недостатньо вихователі залучають батьків до сумісної роботи над проектами;.
- недостатня обізнаність батьків з питань обдарованості дитини - дошкільника;
- недостатня кількість професійних програм для попередження психоемоційних порушень та їх корекції ;
- недостатньо сформована уява у кожного вихованця щодо активної життєвої позиції з питань власного життя та власної безпеки; -недостатньозвертаємо уваги на порівняння рідної культури з культурами інших народів; на розвиток культури міжнаціонального спілкування; на інтеграцію у світову і національну культуру; - недостатньо створені умови для набуття досвіду взаємодії з природою на території ЗДО (недостатньо обладнана «Метеостанція»); - недостатньо виїзних екскурсій разом з батьками на природу (туризм), на природничі виставки, музеї.
Для усунення недоліків необхідно:
1.В роботі з батьками:
1)Поширювати серед родин вихованців психолого-педагогічнні знання про дітей дошкільного віку, слід активно пропагувати серед батьків педагогічні знання з урахуванням сучасних наукових досліджень;
2).Ширше використовувати анкетування;
3).Розробляти пам’ятки і поради;
4).Сім’ї, де зростають обдаровані діти формувати у батьків свідоме ставлення до розвитку здібностей дітей, проводити тренінги для батьків;
5).Активніше впроваджувати правову освіту;
6).Вивчати і виявляти найкращі досвіди родинного виховання;
7).Виявляти рівень дотримування батьками правил безпеки життєдіяльності дитини в домашніх умовах;
8).Активніше розробляти спільні заходи педколектива та родини.
9).Сприяти забезпеченню стійкого розвитку родини вихованця через зміну власної поведінки та способу життя.
10).Залучати батьків до виїзних екскурсій разом з батьками на природу (туризм), на природничі виставки., музеї.
11)Активніше залучати до обговорення проблем екологічної і природоохоронної роботи з дітьми. 12) Залучати батьків до формування полікультурної освіченості дітей дошкільного віку : формування інтересу та ціннісного ставлення до культури рідного та інших народів.
2.В роботі з дітьми :
1). Продовжити впровадження медіаосвіти дошкільників в освітній простір . 2). Створити умови для реалізації програми «Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку». 3).Продовжити формування правової культури. 4).Розширити формування основ патріотичної свідомості у дітей дошкільного віку через полікультурне виховання. 5).Продовжити активне використання творчих проектів в роботі з дітьми старшого дошкільного віку. 6).Продовжувати статеворольову соціалізацію дошкільників. 7). Для набуття досвіду дошкільників щодо взаємодії з природою на території ЗДО обладнати метеостанцію. 8).Поглибити роботу з розділу «Цивільний захист та надзвичайні ситуації». 9).Звернути увагу на логіко-математичний розвиток дошкільників через впровадження інноваційних технологій. 10).Необхідно продовжити розширяти і обновляти будівельні та ігрові куточки, поповнювати дидактичними і розвивальними іграми на основі рекомендацій МОН.
11).Звернути увагу на навчання дітей старшого дошкільного віку щодо підготовки до навчання у школі. 12).Продовжити розвиток природничо-екологічної конпетенції у дітей через впровадження програми «Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку».
13).Створити умови для появи у дітей ентузіазму і почуття задоволення від результатів групової й індивідуальної роботи.
3.В роботі з педагогами :
1).Підвищувати продуктивність роботи над єдиною методичною темою.
2).Забезпечувати творче осмислення сучасних досягнень психолого - педагогічної науки та передової педагогічної практики.
3).Створювати умови для реалізації освітньої стратегії в інтересах сталого розвитку на засадах гуманістичної педагогіки.
4).Забезпечувати організацію і управління діяльністю педагогічного колектива щодо захисту прав дитини.
5).Продовжити впровадження в роботу проектної технології.
6).Продовжити впроваджувати у практику гендерно – освітньої технології;
7).Забезпечувати використання національного досвіду В. Сухомлинського, С.Русової з сучасними підходами сьогодення.
8).Створювати умови для самореалізації особистісного та загально - культурного потенціалу педагога і дитини – дошкільника.
9).Створювати відповідні умови для розвитку самостійного, творчого підходу працівників до виконання професійних завдань, підвищення ініціативи та рівня особистісної відповідальності;
10).Завідувачу і вихователю-методисту, які здійснюють управління , важливо у подальшому підтримувати потребу педагога у професійному рості і знаходити нові джерела його розвитку і знаходити різноманітні можливості для самореалізації педагога.
11).Здійснення моніторингу стану інформатизації нашого дошкільного закладу.
12).Підвищити ефективність управління освітою через проведення оперативного, ситуаційного аналізу на основі інформації, отриманої в результаті функціонування єдиного програмового комплексу ІСУО.
13).Продовжити впровадження медіаосвіти в освітній простір. 14) Розробити сумісний проект зі школою щодо реалізації програми «Освіта сталого розвитку».
15).Сприяти створенню умов для реалізації проекту «Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку».
ВИСНОВКИ: виконання річних завдань за 2017 / 2018 навчальний рік сприяли підвищенню компетентності і професійних якостей педагогів дошкільного закладу; сприяли успішній роботі колективу і позитивній динаміці показників розвитку здібностей дітей; вважаємо, що роботу колективу можна оцінити як задовільну.

/Files/images/oformlennya_saytu/21312065_6e313476f01c.gif

/Files/images/2017-2018/zanyattya/kosmonavtika/DSCN7798[1].JPG /Files/images/2017-2018/vdkritiy_pokaz/klsch/DSCN5179.JPG /Files/images/2017-2018/vdkritiy_pokaz/pls/DSCN5218.JPG /Files/images/2017-2018/vdkritiy_pokaz/krmarova_o/DSCN6823.JPG
Кiлькiсть переглядiв: 1312